З 1772 року, коли наш терен увійшов до складу імперії Габсбургів, настали і позитивні зміни в культурно – освітньому житті. Все це було пов’язане з реформами Марії Терези та Йосифа ІІ. У малих селах створювалися однокласні школи з «руською», а у Скалаті, Збаражі та декотрих більших селах з німецькою мовою навчання. На зламі століть становище в освіті дещо погіршилося, але у другій половині ХІХ ст. на терені сучасного району ситуація стабілізувалася. Так, як у містах і містечках українці не становили більшості, то в Скалаті і Підволочиську школи були польськомовними, а юдеї мали ще й свої хедери. У 1904 р. в Підволочиську була приватна гімназія (див. світлини), а у Скалаті шестирічка. Більшість 1 – 2, 4 класних шкіл в селах були українськими. Натомість за часів ІІ РП (1920 – 1939) вони стали, або польськомовними, або утраквістичними, тобто двомовними, а по суті там теж переважала польська мова. У Скалаті і Підволочиську школи були польськими. Поважний недолік – ополячення краю українці долали за рахунок розвитку системи «Просвіта» (див. світлину с. Кошляки 1936 р.). З вересня 1939 року відбувалася т. зв. радянізація освіти в Зах Україні – навчальні заклади було українізовано, певна річ на комуністичний лад. Цей процес перервала війна, в час якої (1941 – 1943) школи діяли практично у всіх селах району. З 1944 року шкільництво розвивалося за радянською системою. У 50 – ті роки було створено районні середні школи у Скалаті, Новому селі та Підволочиську. Цей процес дістав своє продовження і після укрупнення району та створення середніх шкіл у Токах, Кошляках, Кам’янках, Богданівці, Колодіївці, Остап’ю, Качанівці, Старому Скалаті та ін. З 1991 року система освіти наповнюється українством. Величезне значення має відновлення гімназії у Підволочиську (2002), яка носить горде ім’я Івана Франка. Наш край має безперечні успіхи у розвитку освіти, про що свідчать імена наших великих земляків, котрі протягом століть прославляли наш рідний край. Серед них - Агапіт (Гуменюк), Антонюк Лука Васильович, Бець Володимир Андрійович, Ганкевич Лев Юліанович, Геляс Ярослав Томович, Девоссер Михайло, Жуковський, Олег Каськів, Андрій Кіндратович, Кивелюк Іван, Кучмак Іван, Малюца Антон та Степан, Нестор (Писик), Осінчук Михайло Іванович, Рибак Тимофій Іванович, Михайло Сорока, Федорович Іван Андрійович, Форгель Михайло Якубович, Юзва Жанна Андріївна. Також і вихідці з інших народів - Г. Кестен, О. Достман, Ю. Алєксандров, В. Кривітський, І. Порецький, Л. Винничук, М. Ландман, Л. Ліль, Е. Крон, П. Гуго, І. Шайбл та ін.
