ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОН - ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ - УКРАЇНА
(площа 837 кв. км, населення 44 тис. осіб)
Підволочиський район межує: зі сходу з Волочиським районом Хмельницької області, з півдня та південного сходу — з Гусятинським і Теребовлянським, з півночі та північного заходу — Лановецьким і Збаразьким, зі заходу — з Тернопільським районами. Розташований у межах Подільської височини, поверхня більшої частини — платоподібна, полого-хвиляста лісова, південно-західна — горбисто-пасмова. Абсолютні висоти — 250—400 м, максмальні — 417 м. Головні річки — Збруч та його притоки Гнила і Самець (басейн річки Дністер). Споруджено 23 ставки (загальною площею 192 га). Заселення відбувалося у часи палеоліту. Знайдено численні пам’ятки Трипільської та Черняхівської культури. Представлено архітектури часів раннього слов’янства та Київської Русі. У 13 ст. північна частина району входила до Волинської, а південна до Галицької Русі – це край давнього прикордоння, з 14 ст. між ВКЛ та Польським королівством. Наш край – край давніх замків, як збережених до нині (Скалат, Токи – див світлини), так і вщент знищеного давнього Волочища. Це земля щедро полита народною кров’ю в часи селянських та козацьких повстань, визвольної війни 1648 – 1654 рр., гайдамаків Верлана. У 1672 – 1699 роках південна частина району входила до Османської імперії. З 1772 р. край відійшов до імперії Габсбургів. Підволочиськ був поважним прикордонним пунктом, через котрий здійснювалася торгівля між Російською імперією та Європою. У 1914 – 1918 рр., в роки Першої Світової війни, край був дуже понищений. 3 листопада 1918 р. було встановлено ЗУНР. У липні 1919 року окупований Польщею. У 1920 р. тут було створено маріонеткову ГРР. Протягом 1921 – 1939 рр. входив до складу ІІ Речі Посполитої. 17.09.1939 р. був захоплений большевиками. Протяг ом липня 1941 – березня 1944 рр. окупований нацистами. 1944 – 1991 рр. – часи СРСР, нині у самостійній Україні. НРУ було створено 8.11.1989 р.